Zachary Arthur Zachary Arthur
Categories
Tags
Authors
Teams
Archives
Suggested keywords
x
 
  • Psalms 101
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
    • 2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
    • 3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
    • 4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
    • 5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
    • 6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
    • 7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
    • 8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
    • 9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
    • 10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
    • 11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
    • 12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
    • 13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
    • 14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
    • 15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
    • 16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
    • 17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
    • 18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
    • 19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
    • 20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
    • 21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
    • 22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
    • 23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
    • 24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
    • 25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
    • 26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
    • 27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
    • 28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
    • 29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
  • King James Version (kjv)

  • Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. (ukrogienko - 3.1)

    2023-06-18

    Ukrainian (uk)

    Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка 1930.

    • Encoding: UTF-8
    • Direction: LTR
    • LCSH: Bible.Ukrainian
    • Distribution Abbreviation: Українська Огієнка

    License

    Public Domain

    Source (OSIS)

    https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE

    history_1.1
    enciphered module
    history_1.2
    changed to Unbound Bible's PD UTF-8 source and compressed
    history_1.3
    reverted to original versification, removed stray marks throughout text, removed extraneous intro entries
    history_1.4
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_2.0
    added Words of Christ in Red tags, corrected typos
    history_3.0
    (2023-06-01) Source changed to the wikisource text.
    history_3.1
    (2023-06-18) Minor correction for a couple of notes
API: Psalms 101 47cfb6e2b1a04aa1789086ed3d41333b35cd1188

Basic Hash Usage Explained

At getBible, we've established a robust system to keep our API synchronized with the Crosswire project's modules. Let me explain how this integration works in simple terms.

We source our Bible text directly from the Crosswire modules. To monitor any updates, we generate "hash values" for each chapter, book, and translation. These hash values serve as unique identifiers that change only when the underlying content changes, thereby ensuring a tight integration between getBible and the Crosswire modules.

Every month, an automated process runs for approximately three hours. During this window, we fetch the latest Bible text from the Crosswire modules. Subsequently, we compare the new hash values and the text with the previous ones. Any detected changes trigger updates to both our official getBible hash repository and the Bible API for all affected translations. This system has been operating seamlessly for several years.

Once the updates are complete, any application utilizing our Bible API should monitor the hash values at the chapter, book, or translation level. Spotting a change in these values indicates that they should update their respective systems.

Hash values can change due to various reasons, including textual corrections like adding omitted verses, rectifying spelling errors, or addressing any discrepancies flagged by the publishers maintaining the modules at Crosswire.

The Crosswire initiative, also known as the SWORD Project, is the "source of truth" for getBible. Any modifications in the Crosswire modules get reflected in our API within days, ensuring our users access the most precise and current Bible text. We pledge to uphold this standard as long as getBible exists and our build scripts remain operational.

We're united in our mission to preserve the integrity and authenticity of the Bible text. If you have questions or require additional information, please use our support system. We're here to assist and will respond promptly.

Thank you for your understanding and for being an integral part of the getBible community.

getBible.net Logo

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 101:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link

Welcome


Quick Post

Emby

Jellyfin

Search

Subscribe

Easyblog - Categories Module

Uncategorized
Uncategorized
4 post(s)
Friends
Friends
0 post(s)
Places
Places
0 post(s)
Art
Art
0 post(s)
Hobbies
Hobbies
0 post(s)
Homesteading
Homesteading
0 post(s)

Posts List

Random Post

08 June 2025
ZMan at your service!
ZMan at your service!
Uncategorized
29 hits
0 comments
Read More
15 May 2025
365 Days!
Uncategorized
0 hits
0 comments
Read More
13 May 2025
365 Days!
365 Days!
Uncategorized
365 days until the BIG Day!...
148 hits
1 comment
Read More
09 April 2025
Evie Jewel Arthur professional lashes artist.
Evie Jewel Arthur professional lashes artist.
Uncategorized
Congratulations! Evie is officially a lashes professional. Goto thehumblepeacocksalonandspa.com to make your appointment today....
343 hits
0 comments
Read More

Calendar

Wait a minute, while we are rendering the calendar

Johnson City Weather

Image Wall

Bible Verse of the Day

Our Links

Connect with us

Copyright © 2025 Zachary Arthur. All Rights Reserved. *